Майданник І. В. Предиктори розвитку та оптимізація діагностики пізнього гестозу.

В результаті проведеного дослідження вивчений вегетативний статус в умовах фізіологічного перебігу вагітності та при вагітності, ускладненій гестозом за допомогою оцінки варіабельності ритму серця при холтеровскому моніторуванні ЕКГ і добового моніторуння АТ. На підставі проведених досліджень показано, що з метою прогнозування й діагностики розвитку пізньго гестозу доцільно застосовувати добове моніторування АТ й ЕКГ, які дозволяють виявити ознаки дизадаптації ВНС на ранніх стадіях. Причому, вагітні з ригідним циркадним профілем ЧСС, підвищенням показника LF і співвідношення LF/HF, підлягають поглибленому обстеженню й спостереженню в динаміці з метою ранньої діагностики гестоза. Показане, що добовий профіль артеріального тиску дозволяє спрогнозувати подальший перебіг гестоза та визначити ступінь його важкості. При ослабленні кореляційних зв'язків між показниками, що характеризують стан ВНС, і зростанні показника ентропії існує ризик виникнення гестоза і його прогресування, що є показанням для проведення корегуючої терапії. На підставі математичної обробки результатів був запропонований інтегральний показник прогнозу розвитку гестоза та критерії діагностики ступеня важкості.