Муратова В. Ф. Ідіолект Патріка Зюскінда: лексико-граматичний і стилістичний аспекти

Дисертацію присвячено вивченню ідіолекту П. Зюскінда в малих і великих прозових творах автора. Систематизовано наукові підходи філологічної парадигми до визначення понять "індивідуальний стиль" та "ідіолект" та надано їх власне тлумачення. Виявлено константні та еволюційні стильові риси творчості письменника; обґрунтовано домінантні лінгвостильові засоби на лексико-семантичному та синтаксичному текстових рівнях. Установлено, що до них належать: на лексико-семантичному рівні - використання неологізмів, повторів, особливих форм словотвору, на синтаксичному - перерахування, вживання однорідних членів речення, підрядних з умовним способом. З'ясовано зв'язок ідіолекту П. Зюскінда з постмодерністською манерою письма, що втілюється в авторських стилістичних прийомах надмірного перебільшення та гіперболізації шляхом використання перерахувань і різних видів повторів, конструкцій з однорідними членами речення, а також оказіональних утворень на кшталт "Ich-wie?-nicht-was-soll-es-bedeuten". Розкрито здатність окремих мовленнєвих елементів утворювати стильову цілісність. Ключові слова: ідіолект, ідіостиль, стилістичні прийоми, оказіоналізми, словотворчі моделі, словотвір і словотворення, повтор, перерахування, умовний спосіб, постмодерністське письмо.