Мороз О. Л. Лінгвокогнітивні та лінгвостилістичні засоби реалізації тональності поетичного тексту (на матеріалі американської поезії ХХ століття)

У реферованій роботі розкрито лінгвокогнітивну специфіку тональності американських поетичних текстів ХХ століття з позицій комплексного підходу, що включає семантико-когнітивний, концептуальний, фреймовий та інтерпретаційно-текстовий аналіз. Запропонована інтегрована методика дослідження емоційно-смислової структури віршованих творів спрямована на виявлення емотивних контекстів, які визнаються критерієм класифікації тональності, а також на визначення лінгвостилістичних та лінгвокогнітивних засобів її реалізації. Інтерпретаційно-текстовий та контекстуальний аналіз фактичного матеріалу дозволив виокремити оптимістичну, песимістичну та комічну тональності. Залежно від аспекту втіленого комічного смислу виділяються різновиди комічної тональності: гумористична, іронічно-гумористична, іронічно-сатирична, іронічно-трагічна та сатирична. Передконцептуальною основою реалізації тональності визнаються лінгвокогнітивні процедури узгодження, зіткнення та перехрещення стереотипних читацьких та актуалізованих текстових схем знання, які уможливлюють підсвідому ментальну симуляцію і, як наслідок, виникнення емоційного резонансу. Активовані стереотипні ментальні схеми, у результаті дії когнітивних операцій асоціації та бісоціації, закріплюються, збагачуються або оновлюються і у такий спосіб сприяють ідентифікації домінантної емоційно-естетичної оцінки змісту твору. Ключові слова: тональність, емоційно-смислова структура, прототипове прочитання, контексти оптимістичного, песимістичного, комічного, концепт, схема знань: схема закріплення, оновлення і збагачення, лінгвокогнітивні процедури.