Мазур Ю. В. Серцево-судинне ремоделювання та когнітивні порушення у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, їх взаємозв'язок та динаміка під впливом комплексної медикаментозної терапії

Робота присвячена оптимізації діагностики та лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та когнітивними порушеннями (КП). Встановлено, що виникнення та прогресування КП асоціюється з віком пацієнта, наявністю та характером освіти та професійної діяльності, стадією ГХ, ступенем АГ, її тривалістю, наявністю регулярного лікування, поєднанням з ІХС, перенесеними інсультами та хронічною недостатністю мозкового кровотоку. Виявлено асоціативні зв’язки між КП та наступними інструметальними показниками: середньодобовими величинами артеріального тиску (АТ) та варіабельністью систолічного АТ, масою міокарда лівого шлуночка, відносною товщиною стінок лівого шлуночка, ступенем потовщення комплексу «інтима-медіа», наявністю та ступенем стенозу сонних артерій, зростанням їх периферичного опору та жорсткості. Введення у склад терапії комбінованого церебропротекторного препарату олатропіл впродовж трьох місяців лікування сприяло покращенню когнітивної функції у 65,2-76,7 % пацієнтів, які знаходилися, відповідно, на двох- та трьохкомпонентній антигіпертензивній терапії. Найбільшу цінність у прогнозуванні позитивного когнітивного ефекту олатропілу мають: вік пацієнтів (<=63 роки), наявність професійної діяльності, збільшена маса тіла (ІМТ >=30 кг/м2), наявні атеросклеротичні бляшки в басейні сонних артерій, висока варіабельність систолічного АТ (>=16 мм рт. ст.), важкість КП >=22 бали, та важкість вегетативної дисфункції за анкетою А. М. Вейна >= 38 балів, на підставі чого розроблено прогностичну шкалу ймовірно високого когнітивного ефекту олатропілу.