Білопольська Т. П. Дикроцеліоз великої рогатої худоби в умовах Півдня України (поширення, діагностика та лікування).

1. У дисертації наведено результати дослідження епізоотології, патогенезу, діагностики та лікування дикроцеліозу великої рогатої худоби в умовах Півдня України. Встановлено, що велика рогата худоба у південних областях України інвазована збудником Dіcrocoelium lanceatum. Екстенсивність і інтенсивність інвазії залежать від віку тварин та пори року. Виявлені якісні і кількісні зміни гематологічних показників у хворих на дикроцеліоз тварин. Встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, що свідчить про розвиток анемії; зміни в лейкограмі, а саме: вірогідне збільшення кількості еозинофілів і паличкоядерних нейтрофілів, що є характерним для розвитку алергічного і запального процесів в організмі хворих тварин. У сироватці крові встановлено підвищення активності відносно специфічних для печінки ферментів: аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, ?-глутамілтранспептидази та лужної фосфатази за одночасного зменшення вмісту загального білка, що свідчить про деструкцію гепатоцитів, зниження інтенсивності білоксинтезувальних процесів та розвиток внутрішньо печінкового холестазу. Визначено підвищення вмісту Іg М, Іg А та Іg Е, що свідчить про адаптативну мобілізацію гуморальних факторів природної резистентності у відповідь на розвиток патологічних процесів та інтоксикації в організмі тварин за дикроцеліозу. Виявлено структурні зміни в печінці, які характеризуються десквамацією епітеліоцитів у просвіт жовчних ходів, інфільтрацією їх слизової оболонки лейкоцитами, переважно нейтрофілами та еозинофілами. Високу діагностичну ефективність виявили методи Калантарян та Вольфа, екстенсивність інвазії - 93,3, 57 %. Низьку діагностичну ефективність виявив метод "товстого мазка" (за КАТО). Визначена діагностична ефективність алергічної проби. Позитивну алергічну реакцію на введення антигену спостерігалася у 19 корів із 30. Ефективність методу склала 63 %. Нами визначена діагностична ефективність алергічної проби. Позитивна алергічна реакція на введення антигену спостерігалася у 19 із 30 корів. Ефективність методу склала 63 %.