Якимишина Л. І. Фармакогенетичний підхід в лікуванні гіпертонічної хвороби кандесартаном.

Дисертаційна робота присвячена оптимізації патогенетичної терапії гіпертонічної хвороби з урахуванням індивідуальної чутливості до блокатору рецепторів ангіотензину ІІ кандесартану у хворих з різними генетичними варіантами поліморфного гена АТ 1Р. Доведена провідна роль алелю С в більш тяжкого перебігу захворювання, раннім ураженням органів-мішеней та високим ступенем ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, що необхідно враховувати при розробці плану профілактики ускладнень ГХ. Блокатор рецепторів до ангіотензину ІІ кандесартан проявляє достатню гіпотензивну дію при всіх визначених генотипах гену АТ 1Р у хворих на ГХ, при цьому найбільш фармакологічну спорідненість препарат виявляє до генотипів АС і СС. Кандесартан позитивно впливає на показники регресу ремоделювання лівого шлуночка, особливо у хворих з генотипом СС, у яких вірогідно зменшились кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка та іММЛШ у пацієнтів з генотипом АС та СС через 12 місяців іММЛШ порівняно з відповідними показниками до лікування знизився на 13,2% (р<0,01) та на 15,9% (р<0,02) відповідно.