Андрєєв Г. І. Хірургічна тактика і лікування нориць тонкої кишки (клініко-експериментальне дослідження)

Дисертаційна робота присвячена оптимізації хірургічного лікування хворих із зовнішніми норицями тонкої кишки, що не сформувалися (ЗНТКНС), шляхом застосування пристроїв тимчасового відновлення кишкового пасажу з метою корекції ентерального синдрому. Розроблено хірургічну тактику та лікувально-діагностичний алгоритм корекції ентерального синдрому у хворих із ЗНТКНС, удосконалено існуючі, розроблено нові оригінальні методики хірургічного лікування хворих на ЗНТКНС. Вивчено причини несприятливих результатів лікування нориць тонкої кишки, розроблено методику визначення ефективності конструкцій обтураторів зі застосуванням оригінального пристрою, що дозволяє моделювати основні типи топографо-анатомічних співвідношень петлі кишки, що несе норицю, і раневого дефекту, розроблено в експерименті нові та удосконалені відомі пристрої для тимчасової обтурації із ЗНТКНС залежно від їх топографо-анатомічних характеристик, експериментально обґрунтована доцільність використання пристроїв для тимчасового відновлення кишкового пасажу. Досліджено динаміку показників гомеостазу хворих і, на підставі отриманих даних, розроблено лікувальний алгоритм при ЗНТКНС, проведено порівняння результатів застосування оригінальних і традиційних методів лікування. Використання розробленої тактики хірургічного лікування хворих на ЗНТКНС шляхом застосування пристроїв тимчасового відновлення кишкового пасажу з метою корекції ентерального синдрому дозволило підвищити ефективність методу з 47,4% до 85,3%, знизити кількість післяопераційних ускладнень з 39,6% до 14,6%, знизити післяопераційну летальність з 23,7% до 14,7%. Ключові слова: нориці тонкої кишки, обтурація, стендове моделювання, ентеральний синдром.