Гура Н. П. Інтерпретація міфу про Іфігенію в європейській літературі.

Об'єкт - драми Евріпіда, Расіна, Ґете, І. Лангнер, лібрето опер К. Глюка, драматична сцена Лесі Українки та тетралогія Г. Гауптмана. Мета - визначення специфіки інтерпретації міфу про Іфігенію в контексті європейської літературної традиції, а також виявлення основних детермінант його трансформації. Методи - порівняльної генології та типології, міфопоетичний, елементи історико-функціонального, біографічного та естетико-функціонального методів. Уперше виділено основні етапи інтерпретації та форми трансформації, починаючи від джерел зазначеного міфу в архаїчній свідомості через кульмінаційний розвиток, що проявляється в найвизначніших творах літератури періоду класицизму й Просвітництва, до семантичної переакцентуації його літературою модернізму. Окреслено історично стійкі та семантично активні структурно-змістові компоненти сюжету про Іфігенію та виявлено фактичне співвідношення традиції та новаторства в літературних інтерпретаціях міфу. У процесі аналізу розкрито основні тенденції й закономірності функціонування міфу в літературі та виділено детермінанти літературної інтерпретації міфу про Іфігенію. Сфера - навчальний процес.