Ситар Л. Й. Стратегічні орієнтири і напрями розвитку інфраструктури сфери культури

Об’єкт дослідження: процеси розвитку інфраструктури сфери культури. Мета: обґрунтування теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо розроблення стратегічних орієнтирів та визначення пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури сфери культури України. Методи: теоретичне порівняння, економічний аналіз та узагальнення, формально-юридичний, класифікації, групування та структурно-логічний, кореляційно-регресійний, індексний, картографічний, аналогії, Бокса-Дженкінса. Новизна: вперше розроблено концепцію розвитку інфраструктури сфери культури, яка містить основні положення та якісні критерії, завдяки котрим можна оцінити перспективність її розвитку, а також заходи з її реалізації, спрямовані на підвищення якості стану, зменшення радіусу доступності культурного обслуговування населення закладами та підвищення їх територіальної концентрації, удосконалено теоретико-методологічні положення, що поєднані змістовно-логічними взаємозв'язками у системі понять, шляхом визначення змістовної частини дефініції «культура» і «культурна інфраструктура», метод оцінювання міжрегіональної диференціації стану інфраструктури сфери культури, класифікацію чинників розвитку інфраструктури сфери культури за змістом, методичний підхід до визначення обсягу видатків зі зведеного бюджету на культуру і мистецтво для регіонів. Сфера використання: в діяльності Івано-Франківської міської ради, у навчальному процесі Львівського ліцею менеджменту.