Душик Л. М. Спленектомія у гематологічних хворих з використанням фізичних методів дисекції та коагуляції (експериментально-клінічне дослідження).

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0412U006650

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

13-12-2012

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.02

Анотація

Дисертація присвячена проблемі зниження ризику інтра і післяопераційних ускладнень, а так само забезпечення гемостазу при виконанні спленектомії у гематологічних хворих з застосуванням УЗС. Мета дослідження - покращити результати хірургічного лікування хворих з патологією системи крові на підставі комплексного вивчення особливостей електрохірургічного і ультразвукового впливу на тканини при виконанні спленектомії з метою дисекції та коагуляції. Проведене дослідження включало експериментальну й клінічну частини. Експериментальна частина роботи включала гострі та хронічні досліди на 168 лабораторних статевозрілих щурах - самцях лінії Вістер, масою 200-250 гр. В I - (основну) групу включені тварини, яким спленектомія і резекція селезінки виконувалися ультразвуковим скальпелем (УЗС), II - (контрольну) групу включені тварини, у яких як інтраопераційний дисектор використовувалася електрокоагуляція (ЕК). У гострих дослідах оцінювали якість дисекції, наявність гемостазу по лінії розсічення, коагулююча здатність апаратів, протяжність зони деструкції. У хронічних дослідах вивчали динаміку репаративних процесів. Клінічна частина роботи виконана на підставі комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження 97 хворих з різними захворюваннями системи крові, які потребували спленектомії. В залежності від інтраопераційного дисектора для мобілізації селезінки при спленектомії, хворі були розділені на 2 групи по тому ж принципу, що і в експерименті. Зона латерального некрозу після ультразвукової дисекції в 2,5 - 4 рази менша, ніж після застосування високочастотних електрогенераторів. Дисекція і коагуляція з допомогою ультразвукової енергії характеризується суто локальним ефектом і надійним гемостазом. Порівнюючи тривалість оперативних втручань при виконанні спленектомії було виявлено зменшення витрат часу на 30-40 хв у групі хворих, де використовувався УЗС. Було відмічено зменшення інтраопераційної крововтрати в групі хворих, де використовувався УЗС на 100-120мл та зниження післяопераційних ускладнень з 8,8% до 2,5%. Спленектомія сприяє відновленню нормальної імунореактивності, яка найбільш виражена після ЛСЕ. Дослідження якості життя у віддаленому післяопераційному періоді показали, що 88,2 % пацієнтів після ЛСЕ оцінювали стан свого здоров'я як відміннийчи добрий, лише 11,8 % як задовільний, а в групі пацієнтів після перенесеної традиційної спленектомії 76,7 % пацієнтів оцінювали стан свого здоров'я як відміннийчи добрий, 23,3 % - як задовільний.

Файли

Схожі дисертації