Храброва Г. М. Специфіка художньої репрезентації гендерного дискурсу в ранніх поемах В.Шекспіра

В роботі запропоновано алгоритм літературознавчого аналізу гендерно-орієнтованих аспектів поетики творів і апробовано його в процесі дослідження гендерного дискурсу шекспірівської доби. Розгляд ранніх поем Шекспіра крізь призму гендеристики дозволив окреслити роль поета у формуванні новочасних гендерних уявлень. Автор "Венери і Адоніса" відмовляється від алегоризації еротично забарвлених сцен, характерної для Г.Робертса і Дж.Гаскойна, уникає моралізаторства, притаманного Т.Лоджу і Р.Гріну, та фривольно-гротескного зображення тілесності, властивого низовій літературі. Він поетизує чуттєве та естетизує тілесне, стверджуючи ренесансні уявлення про фізичне кохання. Розробка гендерної тематики у поемі "Збезчещення Луреції" здійснюється в напрямку розхитування патріархатного канону, при цьому Шекспір демонструє небезпеку деформації гендерної ідентичності індивідуума і прокладає шляхи до трагедійного зображення конфліктів, укорінених у гендерній асиметрії.