Авілов В. М. Саксофон у контексті музично-виконавської традиції ХІХ - ХХ століть: до проблеми інструментально-виконавського стильового моделювання.

Дисертація присвячена дослідженню саксофонного мистецтва в його стильових паралелях. В тембрально-технологічних проявах саксофонного звучання виявляються риси барочного вокалу, що був джерелом відкриттів оперного романтизму і стимулював "необарочні" лінії модерну і джазу в ХХ столітті. Підкреслюється широкий діапазон застосування саксофона як в академічній сфері, так і в музиці "третього ряду". Засвідчується закономірний характер появи даного інструмента як такого, що відповідає запитам музичного романтизму. Систематизація матеріалів з історії саксофона дозволяє виділити базовість альтового саксофона в ХІХ столітті і до сьогоднішнього дня - а це інструментальна модель "досконалого сопрано" россінієвської та пост-россінієвської епохи романтизму.