Бен А. А. Експериментально-клінічне обгрунтування нового методу профілактики прогресування діабетичної катаракти

Об'єкт:вікова катаракта, цукровий діабет. Мета: обгрунтувати доцільність застосування амінокислоти гліцину в системі медикаментозної профілактики діабетичної катаракти на підставі з'ясування можливості стабілізуючої захисної дії даної амінокислоти на кришталик і на антиоксидантні ферменти при катарактогенезі. Методи: офтальмологічні, біохімічні, клінічні, статистичні; щілинна лампа, офтальмоскоп. Показано, що вплив світлової енергії викликає більш значне порушення стану ензиматичної антиоксидантної системи кришталика у тварин з експериментальним діабетом порівняно з тваринами без діабету. Виявлено, що гліцин в експерименті має виразний захисний вплив на компоненти кришталика, що виражається в зменшенні ступеня інактивації ферментів антиоксидантної системи у кришталику при моделюванні катаракти з діабетом. Виявлено зниження рівня гліцину в катарактальних кришталиках хворих цукровим діабетом на 31,2 %. При цьому порівняльний ступінь зниження активності антиоксидантних ферментів в кришталиках хворих становив для супероксиддисмутази 25,6 %, для каталази - 17,0 % i глутатіонпероксидази - 32,1 %. В результаті цього виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем гліцину i показниками активності антиоксидантних ферментів у кришталику при діабетичній катаракті. Результати експериментального і клініко-біохімічного дослідження обґрунтовують доцільність застосування гліцину у хворих на цукровий діабет з початковими формами вікової катаракти. Результати роботи впровадженi в ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В. П. Філатова НАМН України". Сфера застосування - медицина, офтальмологія.