Костенко П. О. Оптимізація діагностики і хірургічного лікування вторинної післяопікової глаукоми

Об'єкт: вторинна післяопікова глаукома. Мета: оптимізувати діагностику і хірургічне лікування вторинної післяопікової глаукоми. Методи: клінічні, гістоморфологічні, статистичні; апаратура: щілинна лампа, транспальпебральний тонометр, ультразвуковий А-В сканер. Проведеними ультразвуковими дослідженнями встановлено, що повна облітерація кута передньої камери (КПК) по всьому його колу дозволяє в 100% спостережень підтвердити вторинну післяопікову глаукому (ВПГ). В 55,2% очей з ВПГ була виявлена патологічна екскавація диска зорового нерва (ДЗН). Встановлено, що зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ) після циклогоніодренування дублікатурою стрічки аутосклери (СЦГД(Д)) привело до зменшення ступеня екскавації ДЗН на 27,3%. Показана можливість у хворих з грубими рубцевими змінами переднього відділу ока за допомогою транспальпебрального тонометра ИГД-02 досліджувати та отримувати об'єктивні дані про рівень ВОТ в 99,2%. В експерименті показано, що гіпотензивна дія нової антиглаукоматозної операції - СЦГД(Д) зумовлена створенням нових шляхів відтоку внутрішньоочної рідини з КПК у супрахоріоїдальний простір, зменшенням продукції камерної вологи на 63,1% внаслідок розвинення дистрофічних і атрофічних змін в циліарному тілі. В терміни до двох років кількість очей хворих з компенсованим ВОТ склала 59,4% після циклогоніодренування стрічкою аутосклери, 78,4% після СЦГД(Д). Результати досліджень впроваджені у відділі післяопікової патології ока ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України". Сфера застосування - медицина, офтальмологія.