Бутрім О. І. Оптимізація дистанційної променевої терапії в комплексному лікуванні гліальних пухлин головного мозку.

Дисертація присвячена питанням оптимізації променевої терапії в комплексному лікуванні гліальних пухлин головного мозку різного ступеня анаплазії. Оптимізація променевої терапії базується на формуванні розподілу дози опромінення, що враховує форму та напрямок перитуморозного набряку як зони субклінічного розповсюдження патологічного процесу. При комплексному лікуванні під час променевої терапії з метою подолання радіорезистентності пухлини в якості радіомодифікаторів використовували цитостатичні хіміопрепарати з одночасним підвищенням радіорезистентності неушкоденної тканини головного мозку за рахунок радіопротектору Доновіт ВС. На підставі статистичного аналізу результатів лікування 222 хворих з злоякісними гліальними пухлинами головного мозку встановлені основні прогностичні фактори, що визначають віддалені результати як променевого, так і хіміопроменевого лікування за показниками загальної тривалості життя, безрецидивного періоду, якості життя пацієнтів. При оцінці ефективності лікування хворих з злоякісними гліальними пухлинами головного мозку за методикою Каплан-Мейєра та критеріями МакДональда встановлено, що врахування при променевій терапії зони перитуморозного набряку достовірно покращує результати лікування, збільшуючи тривалість життя хворих в середньому на 9,4 міс, а призначення в схемі хіміопроменевого лікування сучасних хіміотерапевтичних засобів з метою радіомодифікації переконливо свідчить про доцільність їх використання в алгоритмі лікування. Найвища ефективність хіміопроменевого лікування хворих з гліобластомою досягнута при застосуванні темозоломіду. Загальна ефективність лікування склала 82%, без хіміотерапії - тільки 29%.