Кочержат О. І. Оптимізація антигіпертензивної терапії з включенням статину у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом

Об'єкт дослідження - артеріальна гіпертензія з метаболічним синдромом. Мета - підвищити ефективність лікування хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з метаболічним синдромом на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу артеріальної гіпертензії, функціонального стану печінки, інсулінорезистентності та обгрунтувати доцільність застосування лерканідипіну/амлодипіну і кандесартану у поєднанні з аторвастатином. При обстеженні 139 хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом виявлено, що перебіг захворювання чітко залежить від рівня ендогенного інсуліну в крові і є найтяжким при спонтанній гіперінсулінемії та неалкогольному стеатогепатиті. Вперше вивчено клініко-патогенетичні особливості перебігу метаболічного синдрому та артеріальної гіпертензії у взаємозв'язку з функціональним станом печінки та в залежності від рівня ендогенного інсуліну в крові. Визначено, що для пацієнтів з артеріальною гіпертензією і метаболічним синдромом характерно: несприятливий добовий профіль «non-dipper», патологічні типи ремоделювання міокарда, абдомінальне ожиріння з ознаками інсулінорезистентності та дисліпідемія. Наведені ознаки виявляються більш високими показниками в умовах спонтанної гіперінсулінемії. Вперше дано клініко-патогенетичне обгрунтування доцільності включення аторвастатину в комплексне антигіпертензивне лікування лерканідипіном з кандесартаном хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдромом та неалкогольним стеатогепатитом. Доведено, що застосування вказаного комплексу ефективно знижує ступінь інсулінорезистентності, нормалізує показники вуглеводного обміну, зменшує дисліпідемію, знижує інтенсивність системного запалення, покращує ліпідний спектр крові та функціональний стан печінки. Результати впроваджено в практику лікувальних установ, науковий і навчально-методичний процес. Галузь - медицина.