Скляр Н. В. Німецькомовна автобіографічна проза ХХ - ХХІ століть: жанрова традиція та художня своєрідність

Дослідження присвячене особливостям автобіографічного твору й розкриває поетикальну специфіку німецькомовної автобіографії. У роботі автобіографію висвітлено в порівняльному аспекті з погляду традиції та новаторства. На основі попередніх здобутків дослідників у галузі автобіографічного твору вибудовано модель традиційної автобіографії із зазначенням її головних ознак, видів, форм реалізації, мети. У контексті сучасного літературознавства окреслено модель постмодерної автобіографії. До її іманентних ознак належать: поєднання факту та уявних моментів, автофікція, метатекстуальність як можливість реалізації вигадки, залучення епічних масок тощо. Сучасна німецькомовна автобіографія зазнає постійної трансформації, змінюючи свої параметри, підкорюючи собі інші жанри, набуваючи нових особливостей, вона перетнула межі звичайного жанру та еволюціонувала до рівня метажанру. Аналіз німецькомовних автобіографічних творів дозволяє стверджувати, що їхньої художньої своєрідності досягнуто завдяки реалізації "четвертого часу" як літературного прийому відтворення ходу подій та прийому монтажу на композиційному рівні. На рівні сюжету специфічними компонентами є: введення наскрізних персонажів, мотивів та референція, відтворення авторської ідентичності крізь призму війни, опозиційно спрямовані концепти та метафоризація як образотворче й стильове явище.