Семкович Я. В. Диференційно-діагностичні критерії і тактика лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої токсичним синдромом і гнійним ендобронхітом.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності діагностики та лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої токсичним синдромом та гнійним ендобронхітом. Обстежено 289 дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію, серед яких у 129 (44,6%) пневмонія ускладнилась токсичним синдромом, а у 160 (55,4%) пацієнтів - гнійним ендобронхітом. Контрольоване лікування на проспективному етапі проведене 148 дітям. Доведено, що провідними ускладненнями пневмонії є токсичний синдром та гнійний ендобронхіт, які мають різний клінічний перебіг та неоднакову медіаторну агресію (про це свідчать маркери системної активації нейтрофілів), що вимагає їх чіткої диференціації. В результаті порушень гомеостазу у дітей, хворих на ускладнену пневмонію, виникають значні порушення кислотно-лужної рівноваги, прооксидантно-антиоксидантної системи, активація катаболічних процесів, активність запалення (зростання нейтрофільної еластази), які є патогномонічними для токсичного синдрому та гнійного ендобронхіту. Доведено, що приєднання до стандартного лікування пневмонії дітей раннього віку ускладненої токсичним синдромом інфузійної терапії (з урахуванням інфузійного коефіцієнта) та інгаляцій будесонідом, а при гнійному ендобронхіті - корекції водного навантаження і амброксолу через небулайзер, застосування прон-позиції дітям, що знаходяться на керованій вентиляції легень незалежно від ускладнення, зумовлює корекцію порушень в системі кислотно-лужної рівноваги, значне зменшення активності процесів перекисного окиснення ліпідів, активацію ферментів антиоксидантної системи, нормалізацію нейтрофільної еластази, що в сукупності дозволяє в коротші терміни досягнути позитивного клінічного та фармакоекономічного ефектів і підвищити ефективність лікування пневмонії у дітей раннього віку, ускладненої токсичним синдромом та гнійним ендобронхітом.