Фесенко І. А. Морфофункціональні особливості підшлункової залози гусей.

Дисертацію присвячено дослідженню морфофункціональних особливостей підшлункової залози свійських гусей. Встановлено, що в підшлунковій залозі плодів гусей на 27 добу інкубації відбуваються активні процеси морфогенезу. Абсолютна маса органа з 1-добового до 6-місячного віку поступово збільшується, у старшої птиці коливається в межах 7,13 - 8,58 г; відносна маса зменшується і в дорослої становить 0,13 - 0,16 %. У період активного росту підшлункової залози ділянка органу під капсулою відрізняється особливостями мікроскопічної будови, що вказує, що вона є зоною утворення ацинусів. Найбільші морфометричні показники підшлункової залози - відносної площі паренхіми, площі ацинусів, цитоплазми панкреатоцитів встановлені у гусей 2-8 місячного віку. Ендокринна частина підшлункової залози гусей утворена великими світлими і дрібними темними острівцями. Постійною структурою підшлункової залози є лімфоїдна тканина. Найбільший відносний вміст паренхіми мають середні ділянки дорсальної і вентральної часток, площа ацинусів в яких є найменшою, але найбільшою є відносна площа ендокринної частини. Ультрамікроскопічні показники панкреатоцитів свідчать про особливості їх функціонального стану. Порівняно з темними, світлі клітини мають більшу площу цитоплазми і ядра, менший діаметр і відносну площу гранул зимогену. Велика жива маса гусей породи легарт корелює з більшими морфометричними показники залози. У птиці горьківської породи встановлена менша відносна площа світлих острівців і лімфоїдних утворень. Згодовування кормової добавки "Гумілід" сприяє збільшенню живої маси гусенят, абсолютної і відносної маси підшлункової залози, відносної площі її екзо- і ендокринної частини і лімфоїдної тканини. Постійною структурою стінки вивідних проток є ацинуси, групи яких на поперечному зрізі мають округлу форму, а на поздовжньому - довгих широких тяжів.