Ватаманюк В. Ф. Осложнения аллопластики послеоперационных грыж живота, лечение и профилактика

Хворі з ПГЖ великого та гігантського розмірів розподілені на 2 групи: в основній групі (167 хворих) вибір способу герніопластики проводився з урахуванням ВЧТ з використанням розроблених способів розділення анатомічних компонентів у поєднанні з алопластикою. В групі порівняння (168 хворих) виконувалися традиційні способи алопластики ("onlay", "sublay"). Місцеві ускладнення вивчались у 81 хворих після алопластики ПГЖ, серед них, серома у 41 (50,6%), хронічний запальний інфільтрат - у 12 (14,8%), нориці передньої черевної - у 20 (24,7%), кишкові - у 3 (3,7%). Профілактика місцевих ускладнень ПГЖ великого та гігантського розмірів проводилась шляхом антибіотикопрофілактики, низьковакуумного дренування тканинних просторів біля сітчастого імплантата та використання нестероїдних протизапальних препаратів, а лікування - шляхом пункції сероми, висічення нориць, хронічно запалених м'язово-апоневротичних тканин, експлантацією ділянок сітки, що не проросла сполучною тканиною, проведення антибактеріальної терапії відповідно до чутливості мікрофлори. Виконання розроблених способів алопластики ПГЖ великого та гігантського розмірів та алгоритм профілактики післяопераційних ускладнень зменшує частоту АКС з 7,1% до 0,6% (p<0,001), сероми з 15,5% до 4,8%, хронічного інфільтрату з 4,8% до 2,4%, нориць передньої черевної стінки з 4,2% до 0,6%, хронічного болю з 7,1% до 1,2%, рецидивів з 5,4% до 0,6%.