Романова Н. М. Онтологічна поетика ранньої творчості Ф. М. Достоєвського (1846-1849 рр.).

Об'єкт - твори, створені Достоєвським з 1846 до 1849 років, а саме: романи Достоєвського "Бедные люди" й "Неточка Незванова", оповідання "Господин Прохарчин" та повісті "Двойник", "Белые ночи", "Хозяйка"; мета - виявити особливості онтологічної поетики ранньої творчості Достоєвського, розкрити глибинні онтологічні пласти кожного аналізованого тексту; методи - структурно-семіотичний, онтопоетичний та інтертекстуальний, мотивного аналізу; новизна - уперше в літературознавстві досліджено структурно-функціональні властивості ранніх творів Достоєвського, їхня композиційна специфіка з точки зору онтологічної поетики та художньої семантики, розглянуто глибинні рівні текстів, що були лише задані імпліцитно, шляхом виявлення іноформ домінуючих сенсів; результати - можуть бути використані в лекційному курсі "Історія російської літератури XIX століття", у курсі з теорії літератури, на спецсемінарах, а також у спецкурсі з проблем поетики Достоєвського для магістрантів, при створенні монографічних робіт, присвячених особливостям поетики художніх творів, у навчальних посібниках з аналізу тексту; галузь - філологія.