Об'єкт дослідження - індивідуально-типологічні особливості особистості.Предмет дослідження - індивідуально-особистісні конструкти психіки як системи. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених задач у дисертаційному дослідженні було використано комплекс методів: узагальнення наукової літератури з досліджуваної проблематики, метод психолого-діагностичного обстеження, психофізіологічне дослідження, аутохронометрія, метод порівняльного аналізу отриманих результатів, методи математичної статистики та математичного моделювання.Метод психолого-діагностичного дослідження включав наступні тести: опитувальник Кеттела 16PF, опитувальник Айзенка EPI, тест "Опис поведінки в конфліктній ситуації" К. Томаса. Просторово-часові характеристики психіки досліджували об'єктивними психолого-фізіологічними методами: методика "Відтворення інтервалів часу" і електроенцефалографія.Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше:- для опису та інтерпретації індивідуально-особистісних особливостей психіки запропонована і використана специфічна одиниця аналізу - індивідуально-особистісний конструкт;- поставлена проблема взаємовідносин індивідуально-типологічних особливостей особистості та запропоновано шляхи її вирішення;- виявлено, що внутрішні механізми управління в структурі індивідуально-типологічних особливостей особистості у правшів/лівшів екстравертів/інтровертів неідентичні;- показано, що в досліджуваних групах "правші/лівші", "екстраверти/інтроверти" були виявлені системоутворюючі та позасистемні чинники; - виявлені множинні додатні та від'ємні орієнтовані зв'язки-відносини (семантичні відмінки) між індивідуально-особистісними показниками, показниками аутохронометріі і електрогенеза, які мають різну силу впливу один на одного, тобто мають несиметричний характер, і свідчать про наявність механізмів управління в межах сформованих моделей;- виявлені та вивчені аутохронометрично залежні та аутохронометрично незалежні індивідуально-особистісні особливості, показано, що аутохронометрична функція і електрогенез є взаємокеруючими;- показано, що в управлінні аутохронометричною функцією більш вагомим є не латералізація півкуль, а інтроверсія-екстраверсія.Практичне значення одержаних результатів. Створено передумови для прогнозування індивідуально-особистісних особливостей на основі обмеженої кількості даних. Виявлення індивідуально-особистісних конструктів і вивчення їх архітектури може бути використано для аналізу результатів психологічного і психіатричного дослідження, з'ясування механізмів управління індивідуально-типологічними особливостями особистості, а також при аналізі взаємин психопатологічних симптомів і синдромів.Результати досліджень представляють інтерес для психологів, фізіологів і психофізіологів, що займаються вивченням просторово-часової організації психіки, можуть бути рекомендовані для діагностики і прогнозування індивідуально-особистісних особливостей.Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
