Об'єкт дослідження - мовленнєва діяльність особистості.Предмет дослідження - психологічні особливості мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з моторною еферентною афазією. Методи дослідження. Для вирішення завдань та досягнення поставленої мети було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукових джерел для вивчення психологічних і психолінгвістичних засад мовленнєвої діяльності осіб після інсульту, взаємозв'язку мовленнєвої діяльності з емоційними станами та внутрішньою картиною здоров'я; емпіричні: спостереження, бесіди, методи нейропсихологічної діагностики особистості (схема нейропсихологічного обстеження, за О.Р.Лурією, Є.Д.Хомською), психолінгвістичної діагностики мовлення (метод неапаратурного психолінгвістичного дослідження мовлення, за О.Р.Лурією), психологічної діагностики (бесіда з елементами автобіографічного методу Н.А.Грищенка та опитувальника внутрішньої картини здоров'я "Зірка Гінгера", комплекс психодіагностичних методик: опитувальник зниженого настрою В.Зунга, опитувальник ситуативної тривожності Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна, тест колірних ставлень М.Люшера, природного психологічного експерименту у сукупності констатувального і формувального етапів; математико-статистичної обробки даних - для встановлення достовірності розбіжностей між показниками мовленнєвої діяльності до і після впровадження програми інтенсивної корекції використовувався t-критерій Стьюдента; для виявлення взаємозв'язку між емоційними станами і показниками мовлення застосовувався r-коефіцієнт Пірсона. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS для Windows (версія 10.0).Наукова новизна та теоретичне значення дослідження.Вперше: пвперше встановлено особливості мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з моторною еферентною афазією у відновлювальний період; визначено взаємозалежність мовленнєвої діяльності із психічними станами цих осіб, а також внутрішньою картиною здоров'я; запропоновано методологію комплексного нейропсихологічного дослідження мовленнєвої діяльності осіб після інсульту з урахуванням онтологічного, епістемологічного і емпіричного підходів; виявлено роль свідомого контролю у динаміці мовленнєвої діяльності постінсультних осіб з моторною еферентною афазією; розроблено програму інтенсивної корекції мовлення осіб після інсульту у відновлювальний період; удосконалено: ідеї про психічні особливості постінсультних осіб, а також вплив внутрішньої картини здоров'я на їхню психічну активність; дістало подальшого розвитку: уявлення щодо психологічних і психолінгвістичних особливостей мовлення особистості, провідних закономірностей його етапів: сприймання, розуміння і породження мовлення. Практичне значення дослідження. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці та апробації програми інтенсивної корекції мовлення постінсультних осіб з моторною еферентною афазією у відновлювальний період. Результати дослідження також можуть використовуватись викладачами під час викладання курсів "Загальна психологія", "Нейропсихологія", "Психолінгвістика", "Когнітивна психологія". Отримані результати дослідження широко застосовуються у психологічних і реабілітаційних центрах у роботі з особами після інсульту протягом відновлювального періоду. Розроблена методологія нейропсихолінгвістичного дослідження може бути використана у науково-дослідницьких проектах з вивчення психологічних основ мовлення особистості в нормі та патології. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
