Терницька Ю. П. Комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія в диференціальній діагностиці захворювань порожнини носа, приносових пазух.

З метою визначення можливостей СКТ та МРТ у диференціальній діагностиці захворювань порожнини носа та приносових пазух обстежено 426 пацієнтів, з них: 175 - із новоутвореннями ділянки порожнини носа та приносових пазух (у т.ч. 122 хворих на злоякісні пухлини); 171 пацієнт із запальними захворюваннями та 80 осіб контрольної групи (відсутність патологічних змін синоназальної ділянки при СКТ та МРТ обстеженні голови/шиї). З'ясовано вплив окремих і поєднаних варіантів анатомічної будови приносових пазух на частоту захворюваності на хронічні ріносинусити; систематизовано променеву семіотику запальних процесів та пухлин даної локалізації. Систематизована СКТ та МРТ семіотика і диференціально-діагностичні ознаки ріносинуситів та новоутворень порожнини носа та приносових пазух. Визначено показники інформативності променевої діагностики при запальних процесах [Т- 98,1%, Ч-97,0%, С-99,2% (СКТ); Т-99,2%, Ч-98,4%, С-99,6% (МРТ)]; доброякісних та злоякісних пухлин [Т- 89,7%, Ч -94,3%, С-85,1% та Т-89,3%, Ч-93,2%, С-83,7% (СКТ); Т-89,7%, Ч-94,3%, С-85,1% та Т-88,5%, Ч-91,7%, С-83,6% (МРТ)]. Вперше ступінь та особливості кровопостачання новоутворень синоназальної ділянки оцінено за допомогою кількісних показників МДКТ-перфузіографії та застосовано технологію двохетапної персоналізованої МДКТ-АГ. Запропоновано та ефективно запроваджено новий спосіб кількісної постпроцесінгової обробки МДКТ-зображень за коефіцієнтом його гетерогенності, що дозволило підвищити загальну точність діагностики до 98,1-98,7%.