Безручко М. В. Вибір методу хірургічного лікування гострого холециститу у пацієнтів з високим операційно-анестезіологічним ризиком

Дисертація присвячена покращанню безпосередніх та віддалених результатів комплексного лікування гострого холециститу у пацієнтів з високим операційно-анестезіологічним ризиком. В основу дисертаційного дослідження покладений порівняльний аналіз результатів лікування 183 пацієнтів з гострим холециститом та високим операційно-анестезіологічним ризиком. На підставі аналізу проведених досліджень встановлено, що розвиток операційного стресу при застосуванні ВХЕ, ЛХЕ і ЧЧД ЖМ під контролем УЗД характеризується підвищенням у сироватці крові рівня кортизолу, пролактину та глюкози. При порівняльному аналізі отриманих результатів встановлено, що втручанням з найменшим рівнем операційного стресу є ЧЧД ЖМ. В роботі проведений аналіз лікування пацієнтів даної категорії із застосуванням загальноприйнятої активно-вичікувальної хірургічної тактики, визначені шляхи покращання результатів їх лікування за рахунок застосування двохетапної лікувальної тактики із застосуванням І етапом ЧЧД ЖМ під контролем УЗД та проведенням радикального хірургічного втручання ІІ етапом після зменшення ступеня операційно-анестезіологічного ризику. Це дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 64,6% до 20,3% та загальну летальність з 12,5% до 5,1%. А застосування черезшкірного дренування під контролем УЗД, як етапу в лікуванні пацієнтів з паравезикальними гнійними ускладненнями ГХ, дозволило знизити частоту післяопераційних гнійно-септичних ускладнень з 38,5% до 11,4%. Розробка та впровадження у клінічну практику способу лікування ГХ з місцевим перитонітом у пацієнтів з ОАР V за класифікацією ASA, в основі якого є комплекс мініінвазивних заходів, спрямованих на дренування, санацію ЖМ та підпечінкового простору з наступним виконанням хімічної мукоклазії ЖМ, дозволила запобігти рецидивам ГХ без застосування радикального оперативного втручання.