Ювсечко Я. В. Синтетичні неорелігії як прояв постмодерністських тенденцій у релігійному процесі

Дисертація є комплексним філософсько-релігієзнавчим дослідженням, що присвячене з'ясуванню природи синтетичних новітніх релігій та ролі сучасних постмодерністських тенденцій у трансформаціях їх віровчення. У дисертації осмислюється сутність синтетичних неорелігій через призму тієї соціокультурної ситуації, у якій вони функціонують. Утвердженню синтетичних неорелігій сприяє їх співзвучність із настроями, очікуваннями та тенденціями, притаманними сучасній постмодерній культурі, зокрема, відкритістю, демократичністю, толерантністю, плюралізмом, а також еклектичністю, невизначеністю, фрагментарністю та прагматичністю. Характеризуючи синтетичні неорелігії, автор виділяє таку головну рису їх віровчення як еклектизм. На відміну від інших неорелігій, релігії цього типу постають як самостійні утворення, у яких штучно поєднуються доступні для запозичення елементи віровчення інших релігій та різноманітних наукових знань. Спільним у догматиці синтетичних неорелігій є: прагматичний антропо-егоцентризм; новітні онтологічні уявлення про безмежний у просторі та часі Всесвіт; фактичне заміщення поняття Бога поняттям вищого ступеня розвитку людини; притаманність божественних характеристик окремим особистостям; заміна програми спасіння людини методиками її вдосконалення. Відповідно, прагматичність та індивідуалізм визначають специфіку синтетичної релігійності доби постмодерну.