Гетман Ю. С. Специфіка історичної драматургії Д.В. Аверкієва.

Об'єкт - історичні п'єси Д. Аверкієва "Мамаево побоище. Летописное сказание" (1864), "Слобода Неволя" (1867), "Комедия о российском дворянине Фроле Скабееве и стольничьей, Нардин Нащокина, дочери Аннушке (1869), "Каширская старина" (1872), "Темный и Шемяка" (1873), "Княгиня Ульяна Вяземская" (1875), "Разрушенная невеста" (1876) та "Царевич Алексей" (1878), а також його трактат "О драме" (1893); мета - дати цілісне уявлення про драматургію Д.В. Аверкієва, присвячену історії Росії, і визначити місце його спадщини в історії російської драматургії другої половини XIX ст.; методи - цілісний, мотивний, інтертекстуальний та порівняльно-типологічний аналіз художніх творів; новизна - розглядаються художньо-естетичні, соціально-політичні погляди та історична концепція Д.В. Аверкієва, визначається жанрова своєрідність його історичних п'єс, простежується творча та сценічна історія, аналізується специфіка сюжету, композиції, часу та простору, здійснена спроба виявити джерела історичних п'єс і характер використання їх письменником, осмислені особливості мовлення автора, монологічного й діалогічного мовлення персонажів, охарактеризована система персонажів, у науковий обіг уводяться маловідомі й забуті матеріали; результати - можуть бути використані при вивченні російської історичної драматургії другої половини XIX ст. у вищій школі, у спецкурсах і семінарах, присвячених історії російської літератури, театру й суспільної думки XIX ст., а також для подальших досліджень творчості Д.В. Аверкієва; галузь - філологія.