Бабенко Т. Ф. Клініко-епідеміологічна характеристика стану органа зору осіб, опромінених внутрішньоутробно внаслідок Чорнобильської катастрофи

Проведено тривале офтальмологічне спостереження закритої когорти з 583 осіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. У групу порівняння ввійшли 808 мешканців м. Києва. Загальна поширеність очних хвороб склала 855,9 на 1000 опромінених in utero, у групі порівняння - 414,6 відповідно (p<0,0000001). Відносний ризик наявності офтальмопатології для осіб, опромінених in utero, у зіставленні з групою порівняння склав 1,66, 95 % CI - 1,47; 1,88, Х2=66,48, р<0,0000001. Поширеність вроджених катаракт вірогідно вища серед антенатально опромінених у співставленні з групою порівняння (24,01±6,34 і 4,95±2,47 на 1000 відповідно, р<0,05, відносний ризик - 4,6 (1,3; 16,7). Визначено достовірно вищу частоту вроджених катаракт (RR=6,22, 95 % CI - 1,34; 28,96, Х2=4,03, р=0,02) серед осіб, матері яких були вагітними на час Чорнобильської аварії та отримали сумарні ефективні дози 75 мЗв і вище, в порівнянні з особами, доза опромінення матерів яких менша за 75 мЗв. Встановлено, що опромінення в початковому періоді внутрішньоутробного розвитку сприяє формуванню вроджених катаракт і розвитку короткозорості в майбутньому, а в період 12-38 тижнів гестації - формуванню судинної патології сітківки. Обстеження очей антенатально опромінених осіб методом оптичної когерентної томографії виявило структурні зміни сітківки і зорового нерва, що свідчить про негативний вплив внутрішньоутробного опромінення на формування структур ока.