Данилова Ю. М. Прогнозування і профілактика перинатальних ускладнень у пацієнток с гестаційними гіпертензивними порушеннями.

Дисертаційна робота присвячена прогнозуванню та профілактиці перинатальних ускладнень у вагітних з гестаційними гіпертензивними порушеннями. Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у 445 породіль дозволив встановити, що при ГГП відбувається значне підвищення як АР, так і ВР передчасних пологів на 5,6 (ВР - 2,48); кесаревого розтину - на 8,3 (ВР - 1,76), дистресу плода в пологах - на 7,8 (ВР - 3,76), кровотечі після пологів - 11,0 (ВР - 12,6) і пуерперальних септичних ускладнень - 6,2 (ВР - 4,28). Проведені дослідження ВНС методом САВСР за показниками спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму у пацієнток з ГГП виявили більш високі значення показників симпатичної (р<0,05) і більш низький рівень парасимпатичної активності (р<0,05). У першому періоді пологів відзначено зміщення вегетативного балансу в бік переваження симпатичної регуляції на фоні майже повного пригнічення парасимпатичної активності (р<0,05), а через три місяці після пологів у них виявлено відставання відновлення показників вегетативної нервової системи до звичайного фізіологічного рівня (р<0,05). Залучення вагітних з ГГП до партнерських пологів призвело до часткового відновлення показників вегетативної регуляції як при вагітності, так і в першому періоді пологів (р<0,05), а через три місяці після пологів у них повністю відновлюється робота вегетативної нервової системи до рівня здорових пацієнток (р>0,05). З використанням методу нейромережевого моделювання було побудовано моделі прогнозування виникнення низки ускладнень у вагітних з гестаційними гіпертензивними порушеннями. Виявлено комбінації факторів, які найбільшою мірою визначають ризик виникнення цих ускладнень. Доведено, що участь вагітної в програмі партнерських пологів значно впливає на зниження ризику виникнення гестаційних та перинатальних ускладнень.