Зуєтір С. . Діагностика та лікування хворих на хронічний ларингіт на тлі персистуючої герпесвірусної інфекції з використанням імунокорекції

Дисертацію присвячено вивченню питань клінічних особливостей перебігу хронічного ларингіту в осіб з персистуючою герпесвірусною інфекцією, вивченню імунологічного стану і деяких інтерлейкінів сироватки крові у цих хворих. Актуальність теми обумовлена поширеністю хронічних запальних захворювань гортані і незадовільними результати лікування цих хворих (хронічний ларингіт розглядається клініцистами як передракове захворювання). Проаналізовано частоту виявлення мікробних збудників ХЛ у госпіталізованих хворих згідно з даними мікробіологічного, бактеріоскопічного обстеження гортані цих хворих. Встановлена частота персистуючої герпесвірусної інфекції (ГВІ), яка розглядається багатьма фахівцями як опортуністична інфекція, що веде до формування імуносупресії, переважно клітинної ланки імунітету і порушень в "цитокіновій мережі". Зокрема, виявлені розбіжності у цитокіновому профілі хворих на ХЛ з активацією персистенції ВПГ 1, 2 типу і без неї. У хворих на ХЛ з активацією персистючою ВПГ 1, 2 типу інфекцією мали місце 2 типи реагування цитокінів сироватки крові: 1-а група (І-А), в якій у хворих мало місце підвищення досліджуваних інтерлейкінів, так званий "цитокіновий вибух", що свідчить про тяжкий характер перебігу запального процесу і потребує інтенсивної протизапальної, дезінтоксикаційної терапії і введення імуномодулятора ербісол за розробеною нами методикою; 2-га група (І-Б) з дисбалансом цитокінового профілю: зниження рівня гама-ІФН та ФНО-альфа на тлі підвищення ІЛ-1 і ІЛ-6. У групі 1-Б показана замісна терапія інтерферонами, а з 6-го дня введення інтерфероногена циклоферона у переднадгортанніковий простір. Проведена діагностика і диференційне лікування хворих на ХЛ з персистуючою ГВІ довели їх високу ефективність з групою порівняння. У цих хворих при катамнестичному спостереженні не менш як 1 рік зменшилася кількість загострень ХЛ.