Скиба Т. В. Поетичний ідіостиль ранньої творчості Максима Рильського.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0414U001618

Здобувач

Спеціальність

  • 10.01.06 - Теорія літератури

21-03-2014

Спеціалізована вчена рада

Д 26.001.15

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дисертація присвячена ідіостилю Максима Рильського та його еволюції раннього періоду творчості, що охоплює 1910-1929 рр. Індивідуальний стиль поета органічно увібрав у себе кілька стильових тенденцій, зокрема неоромантизм, символізм, неокласицизм, а також елементи просвітництва. Стильовий синкретизм М. Рильського постав на ґрунті європейської культури в поєднанні з українською мистецькою традицією, що безпосередньо вплинуло на формування індивідуального авторського словника та синтаксичних особливостей творів. Реалізовано комплексний підхід до опрацювання теми, розглянуто особливості художньої мови, досліджено версифікаційні особливості поезії - метрику, строфіку, фоніку творів.

Файли

Схожі дисертації

0523U100254

Бортнік Жанна Іванівна

Концепція лімінальності в літературознавчій парадигмі: проєкція на сучасну українську драму

0421U101507

Полторацька Алла Яківна

Дискурс бестіарності у художній літературі кінця ХХ – початку ХХІ століття (на матеріалі творів Дж. Бовена «Вуличний кіт на ім’я Боб», Б. Вербера «Завтра будуть коти», Дж. Кутзее «Безчестя», О. Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих»).

0420U102389

Остапович Марія Олександрівна

Авторська модель польського іронічного наративу (приклад Станіслава Дигата).

0520U101695

Демська-Будзуляк Леся Мар'янівна

Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс (на матеріалі студій кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.).

0520U101532

Бондарук Людмила Василівна

Роль символу в структурі символістського наративу (на матеріалі творів Марселя Пруста і Моріса Метерлінка).