Твердомед Г. М. Конкурентоспроможність робочої сили як фактор інноваційного розвитку

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів проблеми підвищення конкурентоспроможності робочої сили в контексті розбудови інноваційної моделі розвитку. Досліджено еволюцію теорій інноваційного розвитку, серед яких виділено теорію циклічних криз К.Маркса, інноваційну теорію технологічних змін, неокласичну теорію нововведень. Особливий акцент зроблено на сучасних концепціях інноваційного розвитку. Розкрито природу, місце та роль робочої сили в структурі рушійних сил інноваційного розвитку. Визначено зміст та критерії конкурентоспроможності робочої сили як фактора інноваційного розвитку. Проаналізовано стан, тенденції та проблеми розвитку трудового потенціалу як основи забезпечення конкурентоспроможності робочої сили в Україні. Визначено основні детермінанти конкурентоспроможності робочої сили та розкрито сутність вітчизняної методики оцінювання конкурентоспроможності робочої сили. Структуровано детермінанти, що впливають на конкурентоспроможність робочої сили. При цьому розмежовано ендогенні та екзогенні детермінанти, ті, що справляють помірний та інтенсивний вплив на конкурентоспроможність робочої сили. Обґрунтовано необхідність підвищення інтелектуального розвитку робочої сили як невід'ємної складової інноваційної політики. Визначено першорядні завдання інститутів влади на основі постановки стратегічних цілей та ідентифікації ефективних економічних та законодавчих інструментів формування інноваційної економіки України.