Дисертація присвячена оптимізації лікування діабетичної ретинопатії за допомогою комплексу природних антиоксидантів. Використання антиокси- дантного комплексу Кратал+Вітамін С у щурів із високодозовим стрептозо- тоциновим діабетом, протягом 6 тижнів гальмує розвиток базальної гіперглікемії та процеси неферментативного глікозилювання білків,призводить, до зниження інтенсивності ліпідної пероксидації, гальмування нітрозивного стресу та відновлення антиоксидантної системи захисту в крові щурів із високодозовим стрептозотоциновим діабетом. Суттєво гальмує ліпідну пероксидацію, а також відновлює глутатіон-залежну складову антиокси- дантного захисту у гомогенатах сітківки щурів із високодозовим стрептозо- тоциновим діабетом. Призводить до зменшення накопичення продукту поліолового шляху - сорбітолу у гомогенатах сітківки. Таким чином, у тварин з модельованим діабетом при морфологічному дослідженні не виявлено відмінних особливостей в організації сітківки ока після надання тільки вітаміну С від серії тварин з модельованим діабетом без лікування. Просвіти судин нерівномірні, розширені, ендотеліальні клітини з ознаками патологічних порушень. У щурів, що отримували комплекс "Таурин+Вітамін С", встановленно при гістологічному дослідженні сітківки за допомогою світлового мікроскопа, що пігментний епітелій сітківки збережений. Судини, що розташовані в судинному шарі, розрізняються за організацією. У більшості ендотеліоцити мають великі овоїдні ядра, заповнені пухким хроматином. Встановленно при електронномікроскопічному дослідженні, що під впливом комплексу " Таурин+Вітамін С" у цитоплазмі ендотеліоцитів була присутня розвинена гранулярна ЕПС у вигляді канальців і окремих цистерн з рибосомами на їх поверхні. У цистернах ЕПС визначалися транспортні везикули. У цитоплазмі була присутня розвинена гранулярна ЕПС з транспортними везикулами, що свідчить про участь цих клітин у трансендотеліальному перенесенні речовин. Комплекс природних антиоксидантів виявляє позитивний вплив на глікемічний контроль та початкові реакції неферментативного гликозилювання у хворих із непроліферативною діабетичною ретинопатію. Таким чином, визначено, що в групі хворих на ЦД 2-го типу з НДРП використання С -Тауринового комплексу підвищує ефективність лікування, а саме: гострота зору, як інтегральний показник функцій центральної зони сітківки, підвищується до 0,76±0,07, що на 31% більш, ніж в контролі (0,58+0,07)(p<0,05); Депресій в парамакулярній зоні поля зору на 15,6% менше, ніж в контролі(p<0,05); Відмічена тенденція покращення периферичного зору(6%)(p>0,05) та електро-фізіологічних показників (p>0,05); Ввідзначається покращення офтальмоскопічної картини, що підтверджено даними НРТ ( індекс набряклості сітківки зменшився на 1,26 +0,02 - 51 % , в контролі на 0,87+0,01 - 33,7%, (p<0,05). За результатами математичного аналізу було виявлено статистично значущий негативний кореляційний зв'язок між показником гостроти зору очей хворих на НДРП та базальною глікемією (r = -0,41), рівнем фруктозаміну в сироватці крові (r = -0,42), концентрацією первинних та кінцевих продуктів ПОЛ - дієновихкон'югатів (r = - 0,26) та малонового діальдегіду(r= - 0,35), позитивний зв'язок з активністю супероксиддісмутази (r = 0,29). Для центрального індексу набряклості сітківки встановлений достовірний позитивний зв'язок з базальною глікемією (r = 0,33), з рівнем фруктозаміну (r = 0,32) та тригліцерідів. Активність аланінамінотрансферази корелює достовірно із Індексом набряклості сітківки в макулярній зоні та з рівнем інтегративного показника центральних функцій. Результати кореляційного аналізу підтер- джують значення декомпенсації ЦД та супутніх біохімічних змін (оксидативного стресу), для розвитку морфологічних змін в сітківці, що лежать в основі розвитку функціональних порушень (гострота зору). Дана методика лікування впроваджена в клінічну практику.
