Будайа Н. . Експериментальне обгрунтування застосування каротиноїдів для профілактики вікової катаракти

Об'єкт дослідження: світлова модель вікової катаракти. Мета: обґрунтувати доцільність включення каротиноїдів в систему профілактики вікової катаракти на підставі експериментального з'ясування можливості стабілізуючої дії каротиноїдів на кришталик при моделюванні вікової катаракти шляхом світлового опромінення. Методи: офтальмоскопічні, біофізичні, біохімічні, статистичні; спектрофотометри СФ-26, Спекол 210, щільова лампа. Вперше встановлено захисну дію каротиноїдів (лютеїну і зеаксатину) на оптичні властивості кришталиків при світловій моделі вікової катаракти, виявлено виражений стабілізуючий вплив на біофізичні властивості кришталикових компонентів при світловому впливі in vitro за показниками світлорозсіяння, світлопоглинання й флуоресценції. Доведено протекторну дію каротиноїдів на тіолові групи білків кришталика в експерименті, зниження рівня відновленого глутатіону у кришталику і гальмування процесів пероксидації при моделюванні світлової моделі вікової катаракти. Вперше виявлено стабілізуючий вплив каротиноїдів на стан ензиматичної антиоксидантної системи при експериментальному катарактогенезі, запобіжну дію при різкому інгібуванні процесів знешкодження ліпідних гідропероксидів у кришталику при впливі катарактогенного фактора. Комплекс виявлених наукових фактів про антикатарактогенну дію каротиноїдів при моделюванні вікової катаракти, про їх прямий стабілізуючий вплив на речовину кришталика й активацію ензиматичної антиоксидантної системи експериментально обґрунтовує доцільність застосування лютеїну й зеаксантину для профілактики розвитку вікової катаракти. Результати роботи впроваджені в ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України". Сфера використання - медицина (офтальмологія).