Прейс Н. І. Оптимізація диференційної діагностики та лікування дифузного та ускладненого діабетичного набряку макули

Об'єкт: дифузний та ускладнений ДНМ різних різновидів при ЦД II типу. Мета: підвищити ефективність діагностики та лікування дифузного та ускладненого (оклюзійного та неоклюзійного різновиду) діабетичного набряку макули у хворих на ЦД II типу. Методи: загальноклінічні, офтальмологічні, імунологічні; Апарат Ротта, ЩЛ, фундус-камера, томограф. Розширено наукові дані про значення імунологічних реакцій у хворих на різні різновиди ДНМ, а саме підвищення кількості Ig-A при дифузному та ускладненому ДНМ до 3,0 г/л. Розширено наукові дані про особливості стану аутосенсибілізації до антигенів сітківки, що підтверджується підвищенням аутосенсибілізації організму в міру зростання ступеню важкості набряку. Встановлено, що при оклюзійних різновидах ДНМ фовео-центральний коефіцієнт < 1,0, в той час як при неоклюзійних різновидах ДНМ фовео-центральний коефіцієнт > 1,0. Запропоновано диференційно-діагностичний критерій для диференційної діагностики оклюзійного і неоклюзійного дифузного та ускладненого ДНМ, що полягає у визначенні наявності чи відсутності відшарування ПЕС. Встановлена ефективність запропонованого методу лікування дифузного та ускладненого ДНМ шляхом додаткового використання препаратів цитофлавіну та циклоферону. Результати роботи впроваджено в Львівській ОКЛ, офтальмологічному центрі "Ваш зір", м. Кривий Ріг, Інституті Філатова. Сфера використання: медицина, офтальмологія.