Об'єкт дослідження - дисгармонії особистості.Предмет дослідження - психологічні особливості дисгармоній емоційної сфери медичних сестер у процесі їх професіоналізації. Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних і експериментальних методів: теоретичні: системний та структурний аналіз, синтез, порівняння, класифікація та систематизація сучасних наукових й емпіричних досліджень, що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ розвитку особистості в процесі соціалізації та визначення концептуальних засад дослідження проблеми особистісного розвитку медпрацівників середньої ланки у звичайних та особливих умовах професійної діяльності; емпіричні: які використовувалися для дослідження основних тенденцій і проблем особистісного розвитку медпрацівників, зокрема, для: а) визначення ціннісного ставлення медпрацівників до особистісного і професійного розвитку: методика вивчення кар'єрних орієнтацій "Якоря кар'єри" Е. Шейна; (адаптація В.А. Чикер і В.Є. Винокурової), Фрайбурзький особистісний опитувальник (FРІ, форма В), тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО), адаптований Д.О. Леонтьєвим, російськомовна версія тесту Дж. Крамбо і Л. Махоліка "Мета у житті"; б) визначення основи взаємодії медпрацівників з довкіллям: мануал "Тест-опитувальник соціальної адаптованості" (О.П. Саннікової О.В. Кузнєцової); в) визначення особистісної саморегуляції: опитувальник рівня суб'єктивного контролю (Є.Ф. Бажин, Е.А. Голинкін, А.М. Еткінд); г) вивчення проблем особистісного розвитку: методика діагностики рівня емоційного вигорання В.В. Бойко; статистичні: аналіз описових статистик, кореляційний аналіз, однофакторний і многофакторний дисперсійний аналіз, аналіз головних компонент, аналіз коваріацій, регресійний аналіз, аналіз внутрішньої узгодженості. Відповідні математичні обрахунки здійснювались із використанням стандартних пакетів статистичних програм IBM SPSS Statistics 20.0 и IBM SPSS Amos 20.0. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:- встановлено, що емоційна дисгармонійність залежить від стажу та від умов професійної діяльності;- доведено наявність значущих психологічних відмінностей між медичними працівниками, що працюють у звичайних і особливих умовах, вже на початковому етапі адаптації в професії; - виявлено, що із зростанням стажу роботи медичних працівників спостерігаються процеси як прогресивного, так і регресивного розвитку особистості в професії;- обґрунтовано протективний вплив загальної інтернальності щодо розвитку професійних деформаційних процесів, пов'язаних із виникненням емоційних дисгармоній;- доведено, що у звичайних умовах праці симптоми професійного вигоряння обумовлюються емоційною дисгармонійністю; в особливих умовах праці цієї детермінації не виявлено; - операціоналізовано конструкт емоційної дисгармонійності шляхом методу головних компонент; - розроблено основу нового опитувальника "Шкала емоційної дисгармонійності", яка характеризується високим рівнем внутрішньої узгодженості та показує високу очевидну і конструктну валідності. поглиблено і уточнено:- уявлення про структуру особистісних дисгармоній як суб'єктивного почуття неблагополуччя в основних життєвих сферах, у тому числі, в професійній діяльності;- специфіку формування психологічних, а саме емоційних дисгармоній у працівників медичних закладів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що емпіричним шляхом обґрунтовано адекватність апробованого комплексу діагностичних засобів; його результати можуть використовуватися в роботі медичного психолога для складання цільових розвивально-корекційних програм для роботи з медичними сестрами, які переживають труднощі професійної адаптації. Висновки роботи використані для розробки лекційних курсів із проблем психології праці. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
