Саврун Т. І. Клініко-патогенетичні особливості гіпоксичної нефропатії у недоношених дітей

Дисертація присвячена питанням патогенезу, клінічного перебігу та діагностики гіпоксичної нефропатії на підставі вивчення клініко-анамнестичних, біохімічних та імунологічних показників у недоношених дітей, які зазнали впливу перинатальної гіпоксії та морфологічних особливостей нирок померлих новонароджених, включених у дослідження. За допомогою комплексного обстеження недоношених дітей визначено особливості клінічного перебігу гіпоксичної нефропатії залежно від маси тіла при народженні. При проведенні доплерографічного дослідження нирок встановлено порушення ниркового кровоплину, а саме – зниження максимальної швидкості потоку в магістральних судинах та зниження пульсаційного індексу, більш виразне у дітей з масою тіла <1500 г при народженні. Доведена доцільність визначення цистатину С в сироватці крові, ліпокаліну, асоційованого з желатиназою нейтрофілів, та інтерлейкіну-18 у сечі як ранніх маркерів діагностики гіпоксичної нефропатії у недоношених дітей. Проаналізовано зв’язок цистатину С, ліпокаліну та інтерлейкіну-18 з клінічними проявами гіпоксичної нефропатії, показниками ренального кровоплину та креатиніну сироватки крові.Результати проведеного морфологічного та імуногістохімічного дослідження нирок померлих недоношених дітей з гіпоксичною нефропатією засвідчили, що виявлені ознаки фіброзної трансформації та апоптозу були більш виразними у дітей з меншим терміном гестації та глибокою морфофункціональною незрілістю.На основі виявлених клініко-параклінічних та морфологічних особливостей гіпоксичної нефропатії розроблено схему патогенезу гіпоксичного ушкодження нирок у недоношених дітей.