Клімова Н. І. Оперний театр Клода Дебюссі: символістські аспекти організації

Дисертація присвячена вивченню оперної творчості Клода Дебюссі у безпосередньому зв’язку з основними естетичними принципами французьких символістів. В дисертації вперше оперний театр К. Дебюссі розглядається як цілісне явище, виявляються основні принципи організації оперних творів композитора і їх зв’язок з головними настановами естетики символістів. Новизну ракурсу дослідження визначає особливий погляд на значення перших сцен завершених оперних творів К. Дебюссі у формуванні художнього цілого. В дослідженні виявляються особливості часово-просторової організації оперних творів, що пов’язані з символістськими художньо-естетичними орієнтирами композитора. Підкреслюється, що в завершених оперних задумах К. Дебюссі орієнтується на символістських тип драматургії, приводить обрані сюжети у відповідність з власними композиторськими задумами. К. Дебюссі долає конкретику вербального тексту, створює складну структуру взаємодії вербальної і музичної складових в цілому. Закономірності в організації музичного тексту виявляються в орієнтації композитора на першу, початкову картину (номер) як смисловий центр, драматургічну матрицю всього твору. Знайдений композитором принцип розгортання музичної тканини твору як багаторівневого відображення головного тематичного комплексу та чітко сформованої драматургічної моделі-«матриці» – визначає значну новизну організації художнього цілого. Ідеї К. Дебюссі, втілені в оперних проектах, резонують з естетичними принципами французьких символістів. Створюючи «матричну» драматургію твору, композитор, вочевидь, передбачає формування смислу твору за межами тексту як такого. Зміни, здійснені в композиційній організації оперних творів, призводять до трансформації традиційних прийомів організації просторово-часового континууму. Розвиток визначається просторово-часовим стисненням на початку твору (у розгортанні драматургічної матриці) і взаємодією прискорень, уповільнень та «зупинок» часово-просторових «відображень» в подальшому драматургічному розгортанні. З цієї точки зору, оперні тексти К. Дебюссі нерозривно пов’язані з новаторським відчуттям простору і часу на початку ХХ ст. Це дозволяє говорити про оперний театр К. Дебюссі як про закономірне явище музичної культури ХХ ст.