Новохацька О. В. Характеристика адаптерного білка інтерсектину 2 людини

Інтерсектин 1 та 2 людини - ендоцитозні адаптерні білки, що характеризуться високим ступенем гомології, проте асоційовані із різними захворюваннями людини. Для того щоб визначити, наскільки інтерсектин 1 та 2 можуть бути функціонально розділеними, було проведено порівняльний аналіз цих білків. З огляду на диференційні рівні експресії ITSN2 у ембріональних тканинах людини нами було досліджено участь ITSN2 у ранньому ембріональному розвитку. Встановлено, що надекспресія С-кінцевого регіону білка, специфічного для довгої ізоформи, викликає дефекти розвитку ембріонів Xenopus laevis, формування яких пов'язане з порушеннями структури актинового цитоскелету. Показано, що інтерсектин 1 та 2 колокалізуються в клітині та формують комплекс. Порівняння структури доменів SH3 інтерсектинів показало подібність їх поверхонь зв'язування. Встановлено, що домени SH3 ITSN2 можуть взаємодіяти із білками-партнерами ITSN1, а також ідентифікованими новими білками-партнерами інтерсектинів. Виявлено новий інтерфейс взаємодії, представлений тирозиновими мотивами в ITSN2. В різних лініях клітин людини було показано фосфорилювання ізоформ ITSN2. Стимуляція епідермальним фактором росту призводить до підвищення рівня фосфорилювання ITSN2 та його впізнавання SH2-вмісними білками, а саме кіназами Fyn, Fgr та Abl1, регуляторною субодиницею PI3K, адаптерними білками Grb2 та Crk, а також фосфоліпазою C?. Отже, під час еволюції хребетних ITSN2 набув нового інтерфейсу для білок-білкових взаємодій, що забезпечило його специфічне впізнавання доменами SH2 сигнальних білків. Ці дані можуть бути важливими для розуміння функціонального різноманіття білків-паралогів родини інтерсектинів та їх ролі у захворюваннях людини. Ключові слова: інтерсектин, ранній ембріональний розвиток, білок-білкові взаємодії, домени SH3, фосфорилювання за залишками тирозину.