Халіков Р. Х. Форми і наслідки раціоналізації релігійних традицій

В дисертації визначаються та аналізуються основні форми раціоналізації релігійних традицій, а також результати, до яких призводять ці форми. Головним результатом раціоналізації є власне постання релігійної традиції як соціального явища, оскільки раціоналізація дозволяє перевести суб'єктивний релігійний досвід до інтерсуб'єктивної площини. Три форми раціоналізації релігійних традицій, досліджувані в дисертації, - це уніфікація та фіксація канону, систематизація та фіксація доктрини, а також постання соціальної ієрархічної структури. На основі поєднання феноменологічного та компаративного підходів простежуються конкретні вияви трьох форм раціоналізації в історії релігійних традицій, виводяться їхні сутнісні інваріантні риси, а також ситуативні риси, спричинені особливостями культурного фону. Аналіз сутнісних рис дозволяє побудувати модель раціоналізації та цілісну теорію релігії, що враховує важливу роль релігійного досвіду, проте робить своїм предметом раціоналізовані об'єктивації цього досвіду.