Баштанник О. В. Політико-інституційна парадигма як дослідницька стратегія: сучасний стан та перспективи розвитку.

Об'єкт - політико-інституційна парадигма політичної науки. Мета - концептуалізація епістемологічного статусу політико-інституційної парадигми політичної науки та виокремлення тенденцій подальшого розвитку її дослідницької стратегії. Методи - парадигмальний підхід, діалектичний підхід, опис та порівняння, інтерпретація якісного типу, системний та структурно-функціональний аналіз, елементи методології синергетики, case-study. Конкретизовано предметно-методологічні характеристики окремих напрямів даної наукової парадигми: класичного інституціоналізму, теорій перехідного періоду розвитку інституційного аналізу та нового інституціоналізму. Доведено, що евристичний потенціал політико-інституційної парадигми може бути реалізований під час дослідження політичних феноменів на декількох взаємопов'язаних рівнях аналізу: розбудови наднаціональних організацій, функціонування національних держав та діяльності громадянського суспільства. Сучасна трансформація предметного поля та методологічних основ матриці інституційного аналізу на метатеоретичному рівні є переформатуванням програми дослідницької стратегії, що характеризується переважанням міждисциплінарних досліджень при актуалізації соціокультурних аспектів предмету вивчення. Сфера - взаємодія органів державної влади і структур громадянського суспільства, функціонування наднаціональних інститутів, навчальний процес.