Топішко Н. П. Соціальний захист населення як механізм сприяння розвитку суспільства

Об’єкт дослідження: процес формування та удосконалення системи соціального захисту населення в умовах соціально-економічних перетворень в Україні. Мета: розробка рекомендацій щодо оптимізації механізму функціонування системи соціального захисту населення як соціального інституту ринкової системи господарювання та активної складової суспільного розвитку на основі розгляду теоретико-методологічних засад та оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики. Методи: діалектичний і системний, статистичний метод зіставлень і групувань, економічний аналіз, соціологічний, економіко-математичний, графічний і табличний. Новизна: вперше розроблено економіко-математичні моделі: модель визначення рівня особистої соціальної захищеності та модель інтегральної оцінки рівня соціального захисту населення на базі теорії нечітких множин та апарату нечіткої логіки, що дає можливість оцінити рівень соціального захисту громадян, застосовуючи одночасно як кількісні, так і якісні, як об’єктивні, так і суб’єктивні його оцінки та доповнює існуючі економіко-математичні методи моделювання соціально-економічних процесів із метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо регулювання системи СЗН, удосконалено змістовне наповнення понятійного апарату СЗН на основі введення до нього категорії «відчуження» як глибинної ознаки соціально-економічних відносин сучасного суспільства, інструментарій дослідження соціальної захищеності населення як форми реалізації соціально-економічних потреб, інтересів, прав, гарантій і свобод особи. Сфера використання: в діяльності Українського агентства фінансового розвитку при розробці проекту Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2015 року, підготовленого згідно з Указами Президента України, Управління праці та соціального захисту населення Острозької райдержадміністрації.