Мета дослідження - удосконалити ранню діагностику позалікарняної пневмонії у дітей за визначенням фоноспірографічних критеріїв різних клініко-рентгенологічних форм захворювання та вивчити можливості комп'ютерної фоноспірографії для оцінки ефективності лікування пневмонії у дітей. Об'єкт дослідження: різні клініко-рентгенологічні форми позалікарняної пневмонії. Предмет дослідження: інформативність комп'ютерної фоноспірографії в діагностиці пневмонії. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, інструментальні, математичні. Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Вперше за допомогою комп'ютерної фоноспірографії визначено часові, частотні характеристики та інтенсивність основних дихальних шумів у здорових дітей різного віку. Вперше на основі отриманих акустичних характеристик основних та додаткових дихальних шумів у дітей сформульовані диференційно-діагностичні критерії ураження дихальних шляхів різної локалізації. Вперше показана ефективність методу комп'ютерної фоноспірографії в діагностиці позалікарняної пневмонії у дітей. Вперше метод комп'ютерної фоноспірографії застосовано для оцінки ефективності лікування позалікарняної пневмонії у дітей. Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів дослідження сформулювані діагностичні фоноспірографічні критерії різних клініко-рентгенологічних форм пневмонії, що дозволить покращити якість лікування та реабілітації дітей, хворих на позагоспітальну пневмонію. Результати: Встановлено, що тривалість (с) вдиху, видиху та дихальної паузи у дітей молодшого віку скорочується порівняно з показниками зареєстрованими у старших вікових групах. Також відмічено, що показники частотного діапазону (Гц) та інтенсивності (дБ) вдиху і видиху у дітей молодшого віку більш високі, а із збільшенням віку їх значення знижуються. Виявлено, що частотні характеристики (Гц) та інтенсивність (дБ) вдиху і видиху у пацієнтів, хворих на вогнищеву пневмонію і гострий простий бронхіт, у попарно симетричних точках не відрізняються та значно перевищують показники здорових дітей (жорстке дихання). У хворих на сегментарну пневмонію відмічено зниження частотних характеристик (Гц) та інтенсивності (дБ) основних дихальних шумів на стороні локалізації пневмонії (ослаблене дихання). У хворих на гострий простий бронхіт і позалікарняну пневмонію реєструються короткотривалі (до 0,1 с), непостійні, високоінтенсивні (від 55 до 48 дБ), широкосмугові імпульсні спектральні складові з частотним діапазоном від 100 до 1300 Гц (вологі хрипи) та непостійні, довготривалі (0,4-0,6 с) спектральні складові, локалізовані у вузькій смузі частот від 200 до 500 Гц з інтенсивністю від 51 до 40 дБ (сухі хрипи). У дітей, хворих на пневмонію, додатково визначається група високоінтенсивних (від 55 до 48 дБ), широкосмугових імпульсних спектральних складових з частотою від 100 - 1500 Гц наприкінці кожної фази вдиху (крепітація). Наявність в "миттєвих" спектрах високоінтенсивних (від 55 до 48 дБ), широкосмугових імпульсних спектральних складових з частотним діапазоном 100 - 1500 Гц в наприкінці кожної фази вдиху дозволяє у 96% дітей діагностувати вогнищеву пневмонію. Звуження частотного діапазону та зниження інтенсивності вдиху й видиху на одному з попарно симетричних каналів дає можливість діагностувати сегментарну (полісегментарну) пневмонію у 91% хворих, при цьому специфічність методу становить 100%. Встановлено, що на 7-й день лікування хворих на вогнищеву пневмонію відмічається зниження частоти (Гц) та інтенсивності (дБ) вдиху й видиху, в "миттєвих" спектрах не реєструються високоінтенсивні (від 55 до 48 дБ) широкосмугові імпульсні спектральні складові з частотним діапазоном 100 - 1500 Гц наприкінці кожної фази вдиху, значно зменшується кількість короткотривалих (до 0,1 с), непостійних, високоінтенсивних (від 55 до 48 дБ), широкосмугових імпульсних спектральних складових з частотою від 100 до 1300 Гц і непостійних, довготривалих (0,4-0,6 с) спектральних складових, локалізованих у вузькій смузі частот (від 200 до 500 Гц) з інтенсивністю 51 - 40 дБ.
