Об'єкт дослідження: сприйняття часу. Предмет дослідження: вплив психічних станів на сприйняття часу спортсменами на різних етапах змагального процесу. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких завдань в роботі використані: теоретичні методи (проблемно-логічний метод, індукція, абстрагування, узагальнення, систематизація, моделювання), що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ і експериментальних даних дослідження; емпіричні методи (метод "поперечного зрізу", лонгітюдне дослідження експериментальний метод (метод відтворення тривалості); методи математичної обробки даних (методи описової статистики, кореляційний аналіз, множинний регресійний аналіз, критерій Вілкоксона, критерій Фрідмана); метод психологічної діагностики (методика дослідження тривожності Ч.Д. Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна; комп'ютерний варіант проективної методики "Повний кольоровий тест" (М.Люшер); методика діагностики показників і форм агресії А.Басса - А.Даркі в адаптації Г.В.Резапкіної. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: встановлена різна точність і динаміка у відтворенні тривалості заданого проміжку часу у спортсменів на різних етапах змагального процесу; показано відсутність прямого зв'язку тривожності і ворожості з аутохронометричною функцією на достартовому етапі; встановлено наявність зв'язку між агресивністю і аутохронометричною функцією на достартовому етапі; продемонстровано прямий різноспрямований вплив ситуативної тривожності на аутохронометричну функцію на ранньому передзмагальному і постзмагальному етапі; показано наявність взаємоорганізованих зв'язків тільки між психічними станами за тиждень та за один день до старту; встановлені різні зв'язки - відношення між психічними станами, а також між аутохронометричною функцією і психічними станами на різних етапах змагального процесу, в залежності від початкового рівня тривожності спортсменів; показано, що високий рівень тривожності зумовив наявність взаємовпливу аутохронометричної функції з агресивністю, ситуативною і особистісною тривожністю на достартовому етапі; з ворожістю, ситуативною і особистісною тривожністю на передстартовому етапі; з агресивністю на пізньому передстартовому етапі; встановлено взаємовплив ситуативної тривожності і агресивності на достартовому етапі; агресивності і ворожості на ранньому передстартовому і постстартовому етапах; ситуативної тривожності і ворожості на передстартовому етапі; ситуативної і особистісної тривожності на передстартовому і пізньому передстартовому етапах;підтверджені статистично значимі зміни в рівнях психічних станів на усіх етапах процесу змагання; встановлено, що психічні стани (а саме, ворожість, агресивність, особистісна і ситуативна тривожність) не є єдиними чинниками, що впливають на точність відтворення тривалості; уточнена дефініція "особливий стан".Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати вивчення особливостей сприйняття часу спортсменами в особливих психічних станах, які відповідають різним етапам змагального процесу можуть бути використані у лекційних курсах "Загальна психологія", "Психологія спорту", "Диференціальна психологія" і спецкурсах "Психологія часу", для студентів психологічного відділення (Акт впровадження № 23 від 12. 03. 2014р.), в практичній діяльності психолога в танцювальних центрах сучасної хореографії (Акт впровадження № 12 від 28. 01. 2014р.). Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
