Об'єкт дослідження - самосвідомість особистості.Предмет дослідження - комунікативний компонент в структурі самосвідомості. Методи дослідження: системний, генетико-моделюючий, метод аналізу наукових першоджерел, спостереження, метод психодіагностичного обстеження, констатувальний та формувальний експеримент, методи математичної і статистичної обробки експериментальних даних (факторний аналіз, порівняння вибірок за допомогою U- критерія Манна - Вітні), якісний аналіз емпіричних даних. Метод психодіагностичного обстеження включав в себе низку психодіагностичних методик, спрямованих на дослідження різних аспектів комунікативного компоненту самосвідомості, а саме: "Питання" Г.О.Урунтаєвої, "Фізичне Я", "Фотозагадки", "Статевовікова ідентифікація" Н.Л. Белопольської, "Переказ казки" Г.О. Урунтаєвої, Ю.О. Афонькіної, "Бесіда" М.М. Алексєєва, В.І. Яшина, "Рукавичка" Г.О. Урунтаєвої, Ю.О.Афонькіної, "Драбинка" С.Г. Якобсон, В.Т. Щур. Емпіричну вибірку склали 240 дітей старшого дошкільного віку (5 рік життя) та молодшого шкільного віку (6 рік життя, 1 клас), які виховуються та навчаються в дошкільних і шкільних загальноосвітніх закладах Донецької області. Розподіл всіх учасників дослідження був однаковий за кількістю дітей відповідно до зазначених установ. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: створено моделі комунікативного компоненту самосвідомості дітей 5-6 років життя (модель комунікативного компоненту самосвідомості дітей 6 року життя містить три фактори: "Інтерес до себе", "Прагнення до дорослішання" та "Регуляція поведінки"; модель комунікативного компоненту самосвідомості дітей 5 року життя містить один загальний фактор "Мовленнєвий розвиток"); виділено вікові терміни появи і вдосконалення комунікативного компоненту самосвідомості особистості на сензитивних етапах; розроблено критерії оцінки мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, оцінного компонентів самосвідомості та опису рівнів комунікативного розвитку особистості, що дозволяють визначити індивідуальні особливості комунікативного компоненту і основні напрямки психокоректувального впливу; розроблено методики експертного оцінювання особливостей комунікативної сфери дітей 5-6 років життя; отримано порівняльні дані, що характеризують загальновікові особливості комунікативного розвитку дошкільників; виділено й описано основні групи досліджуваних, комунікативний розвиток яких знаходиться на різноманітних рівнях: середньому, нижчому за середній і низькому, що демонструє недостатність комунікативного розвитку особистості; отримано нові теоретичні дані про онтогенез самосвідомості особистості (констатовано своєрідність формування структурних елементів, що полягає в недостатній вираженості інтересу і позитивного ставлення до себе як до унікальної особистості, небажанні дорослішати і прояві феномена "заперечення старості"); дістало подальшого розвитку уявлення про терміни появи і вдосконалення різних компонентів самосвідомості та їхню диференціацію.Практичне значення дослідження полягає в тому, що представлені методики експертного оцінювання, що передбачають безпосереднє вивчення дітей, спостереження за спілкуванням та експертний аналіз, може бути використано в роботі вчителів, дошкільних працівників; а матеріали дослідження можуть бути включені у зміст курсів загальної, вікової та спеціальної психології, спецкурсів у вищих навчальних закладах, при проведенні курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів тощо. Що підтверджується актами впровадження, які видані закладами України - Донбаський державний педагогічний університет (довідка № 68-13-352а від 28.11.2013 р.), Краматорський економіко-гуманітарний інститут (довідка № 68-7 від 23.09.2013 р.), дошкільний навчальний заклад №6 "Катюша" Слов'янського відділу освіти (довідка №52 від 31.10.2013 р.), Краматорська загальноосвітня школа I-III ступеня №6 (довідка від 10.10.2013 р.). Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
