Канана А. Я. Удосколення варикоцелектомії у чоловіків репродуктивного віку з урахуванням патогенетичного типу варикоцеле.

Основу роботи склали результати комплексних обстежень 265 хворих на варикоцеле, які прооперовані у 2005 - 2012 роках, у віці 15 - 42 роки (в середньому 18±1,2 років). Переважали хворі 18 -35 років (79,2%). Були сформовані три групи в залежності від виду хірургічної корекції. Перша (основна) представлена 78 (29,4%) пацієнтами, яким була виконана опрацьована і запропонована модифікація лапароскопічної варикоцелектомії із застосуванням прямого інтраопераційного визначення гемодинамічного типу варикоцеле. Дві інші були групами порівняння. До їх складу увійшли 111 (41,9%) хворих, яким була виконана мікрохірургічна інгвінальна або субінгвінальна варикоцелектомії та 76 (28,7%) - відкрита операція за Іванісевичем.Встановлено, що частота незадовільних результатів хірургічного лікування хворих на варикоцеле достовірно більша у разі виконання операції за Іванісевичем, ніж мікрохірургічної варикоцелектомії - 10,5±3,5% та 3,6±1,7% відповідно, переважно за рахунок виникнення рецидивів (9,2±3,3% та 2,7±1,5% відповідно), причиною яких є невідповідність способу корекції гемодинамічному типу варикоцеле. Обґрунтовані, за даними інтраопераційного визначення гемодинаміки, типи патологічного рефлюкса у хворих на варикоцеле: 1-й (рено-тестикулярний) спостерігається у 74,7±4,1% випадках, 2-й (ілео-тестикулярний) - у 7,2±2,4% і 3-й (змішаний) - у 18,1±3,6%. Вони служать основою вибору раціональної тактики хірургічного лікування. Запропонована лапароскопічна варикоцелектомія дозволяє під час операції уточнити тип рефлюкса та здійснити патогенетично обґрунтований вибір корекції із забезпеченням клінічної ефективності у 98,7±1,0% випадках, доведена доцільність даного виду операції при двобічному варикоцеле. Виявлена патоспермія у 31,3±5,0% хворих на варикоцеле набуває позитивних змін після оперативного лікування у 84,4±4,3% випадках; незалежно від виду хірургічного втручання.