Федчишин Д. В. Правові засади використання земель громадської забудови.

Дисертацію присвячено комплексній науковій розробці правових засад використання земель громадської забудови. Здійснено історико-правовий аналіз розвитку законодавства у зазначеній сфері. У роботі сформульовано й розкрито юридичний зміст дефініції "землі громадської забудови" та проведено відмежування від інших суміжних категорій; визначені їх ознаки; проведено порівняльний аналіз використання земель громадської забудови та інших земель забудови. Стверджується що використання земель громадської забудови може здійснюватися на титулі постійного користування, на умовах оренди та суперфіцію. Право постійного користування земельною ділянкою - право володіння та користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності без визначення строку. Особливість оренди земель громадської забудови полягає у тому, що земельні ділянки громадської забудови, виступаючи територіальним базисом для розміщення та будівництва відповідних будівель та споруд, а також інших об'єктів загального користування, підлягають забудові, тому на їх орендарів покладається відповідний обов'язок - здійснити забудову. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва побутових, соціально-культурних та інших споруд і будівель. Таке право виникає на підставі договору або заповіту.