Мані Х. . Оптимізація органозберігаючого лікування хронічного тонзиліту з використанням високоенергетичного лазера

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності органозберігаючого лікування хворих на різні форми хронічного тонзиліту з допомогою високоенергетичного лазера, а також вивченню відповідних реакцій організму хворих на його використання. Проведено клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, вивчені показники місцевого (секреторний імуноглобулін А, лізоцим) та загального імунітету (фагоцитоз), мікробіоценоз піднебінних мигдаликів, а також цитокіновий профіль. Запропонована бальна система оцінювання ознак хронічного тонзиліту для об'єктивізації клінічної картини захворювання та оцінки її динаміки під впливом запропонованого лікування. Для визначення розміру піднебінних мигдаликів і можливості використання тонзилотомії вперше розроблено спосіб та пристрій, що дозволяє об'єктивізувати гіпертрофію мигдаликів у кожному конкретному випадку. Уперше розроблено корисну модель хронічного тонзиліту, що полягає в попередній сенсибілізації лабораторних тварин стандартизованим сенсибілізуючим агентом, як такий агент використовують убиті клітини стандартизованого референс-штаму Staphylococcus aureus № 209Р (АТСС 6538P). Подальше інфікування здійснюють зависсю живих добових клітин вищезазначеного штаму двічі. Запропоновано нові методики лазерного впливу на запалені піднебінні мигдалики хворих на різні форми хронічного тонзиліту. Показано, що використання високоенергетичного напівпровідникового лазера спричиняє стійкий та виражений позитивний ефект на клініко-лабораторні показники, що вивчалися.