Ільницька М. Р. Чутливість до інсуліну при хронічній серцевій недостатності: чинники та клініко-прогностичне значення

Дисертація присвячена оптимізації рекомендацій з лікування пацієнтів з ХСН та СДЛШ з урахуванням наявності ІР. Серед 107 обстежених пацієнтів з ХСН, ІР визначалася в 45 пацієнтів (42 %). Пацієнти з наявною ІР відрізнялися гіршою ПЗВД ПА (р=0,033), вищими рівнями лептину (р=0,044), ТNF-альфа (р=0,041), СК (р=0,003). Чинниками, асоційованими з ІР є: рівні TNF-альфа>16,48 пг/мл, СК>584 мкмоль/л, лептину>2,265 нг/мл, відношення Л/А>0,16, середній тиск в ЛА>40 мм рт. ст., ПЗВД ПА<6,27 %. На фоні стандартного лікування відмічається зниження індексу НОМА (р=0,024) та збільшення частки хворих з його нормальними значеннями (р=0,008). Не виявлено відмінностей щодо величини індексу НОМА від типу застосовуваного ББ (бісопролол або карведілол). Згідно результатів регресійного аналізу за Коксом протягом 12 міс. настання критичної події (смерть з серцево-судинних причин або госпіталізація з серцево-судинних причин) достовірно частіше спостерігається у пацієнтів з величиною індексу НОМА >= 2,77 (р=0,003).