Малярчук І. В. Значення фармакогенетичних маркерів в оптимізації терапії непрямими антикоагулянтами

Дисертація присвячена вивченню ролі поліморфних генетичних маркерів у підборі оптимального режиму застосування варфарину у пацієнтів після операції протезування клапанів серця. Визначено частоти генотипів генів CYP2C9, VKORC1, PAI-1 та FGB у пацієнтів з протезованими клапанами серця. Отримано дані, що характеризують залежність величини підібраної дози варфарину та ступеня коагуляції крові від генотипів досліджуваних генів. Визначено, що генотипи генів CYP2C9, VKORC1, PAI-1 та FGB мають значення у формуванні відповіді на терапію варфарином, але найбільший внесок забезпечує поліморфний варіант G1639A гена VKORC1. Встановлено генотипи наявність яких у пацієнтів дозволяє сформувати групу високого ризику раннього виникнення надмірної гіпокоагуляції крові та кровотеч при терапії стандартними дозами варфарину. Отримані результати вказують на необхідність впровадження у клінічну практику лікувальних закладів генотипування до призначення варфарину для персоналізованого підходу до режиму дозування.